Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького.

Описание

Благодійна установа Шпиталь ім. Митрополита А. Шептицького має свою історію, свого засновника і покровителя. Митрополит А.Шептицький Народився митрополит А.Шептицький 29 липня 1865 р. в с. Прилбичах Яворівського р-ну. Родинний дім прищепив йому глибоку побожність, інтелігентність, всесторонні погляди на життя. У 1892р. став священником і вступив до чину св. Василія Великого. В 1899р. став Станіславівським єпископом, а в 1900р. Галицьким Митрополитом. Митрополит Андрей Шептицький цікавився і працював не тільки над поглибленням реліґійного духа своїх вірних, відновою в усіх ділянках культурного і суспільного життя, але й медициною. Неодноразово запрошував до себе лікарів-професорів, щоб з їхніх уст почути думку про народне здоров’я та раду, як їм допомогти. Так, в 1902-1903рр. за ініціативи д-ра Євгена Озаркевича, який належав до товариства ‘Народна лічниця’ та за благословенням Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького було зорганізовано амбулаторію на вул. Петра Скарги для лікування бідних громадян м. Львова без огляду на вік, віровизнання та націю. Більш багата верства населення мала лікуватися за пожертву, щоб одночасно покривати видатки бідних. To було приміщення, яке мало кабінети: окуліста, терапевта, маніпуляційна. Лікарі працювали доброчинно після своєї основної праці. Там працювали: д-р Євген Озаркевич, д-р Вахнянин, Грушневич, Морачевська, Вільчик, Вольф і інші. На початку 1904 року заклад прийняв перших пацієнтів. У 7 кімнатах розмістилися амбулаторні відділи: внутрішніх хвороб, дитячий, хірургічний, окулістичний, вушний, дерматологічний. З кожним роком популярність лічниці-амбулаторії ширилася серед галичан. Кількість хворих, які зверталися за допомогою, зростала, тож постала нагальна потреба побудови повноцінного шпиталю. А в 1910р. ожила ідея будови нового Шпиталю і в 1920р. проведено на цю ціль невелику збірку грошей. А в 1926р. було засноване Митр. А. Шептицьким наше згромадження СС. Милосердя св. Вікентія в Україні. Митрополит відвідуючи у 1922р. Бельґію запрошує сестер милосердя в Галичину. У цьому році він укладає угоду із головною управою згромадження та бельґійським єпископом. Ціль нашого згромадження – це виконання християнської заповіді любові до людей через добрі вчинки, праця в шпиталях, сиротинцях, школах, школах-інтернатах, будинках старечого віку. У 1923р. дві групи дівчат-кандидаток виїхали до Бельґії на новіціят(науку). 12 червня 1926 р. перші члени згромадження повернулися до Галичини, яка тоді знаходилася в складі Польщі і трудно було зареєструвати згромадження, так, як вони були греко-католицького обряду. Але при втручанні митрополита А. Шептицького згромадження було зареєстровано на Україні. Збудували в Станіславові великий будинок-сиротинець і 12 сестер-монахинь обслуговували 124-ох дітей-сиріт, яких в роки окупації, комуністи вивезли в глибоку Росію. Зараз там знаходиться обласне пологове відділення. В 1929р. Митр. А. Шептицький купує для згромадження у м. Львові дім – монастир і притулок для бідних дівчат по вул. Спортова 3. До 1939р. у ньому проживало 15 сестер і 90 дівчат. 1930 року зібрання інтелігенції, представників громадських організацій Галичини з нагоди 30-річного ювілею перебування А. Шептицького на Митрополичому престолі, ухвалило, що найкращим пошануванням Митрополита буде побудова лікарні його імені. На спорудження і облаштування шпиталю, яке тривало 8 років, було витрачено 700 000 злотих: пожертви надходили звідусіль, у тому числі і з-за кордону, 5 тисяч доларів США пожертвував митрополит Андрей, а також хворі, які мали змогу, у міжвоєнний період платили мінімальні грошові датки на фонд будівництва. У лікарні було близько 100 ліжок і три відділи: внутрішніх хвороб, хірургічний і гінекологічний, а згодом відкрили й дитячий відділ. 14 вересня 1930р. відбулося посвячення крайового каменю будинку і розпочалася будова Шпиталю. В 1930р. сестри милосердя